/Files/images/deti/замкнута.jpg Як спілкуватися с замкнутою дитиною?

Фахівці вважають, що причину замкнутості треба шукати в самому ранньому дитинстві. І починати потрібно з тривалості вагітності. Сильно недоношені діти зазвичай стають інтровертами (особистостями, для яких їх внутрішній світ набагато важливіше зовнішнього). Швидше за все в цьому винна тривала ізоляція малюка від матері відразу після народження (недоношені діти виходжуються в кувезі – спеціальній камері, в якій підтримується оптимальна вологість і температура). Але це далеко не єдина причина замкнутості дитини. Діти “йдуть у себе”, коли хворіють, втомлюються, поглинені особистою проблемою.

Але в цих випадках похмурість носить тимчасовий характер і зазвичай не триває довго. Справа йде набагато серйозніше, якщо замкнутість виникає під впливом будь-яких зовнішніх обставин. Наприклад, школярі замикаються, якщо над ними знущаються однолітки (дражнять за окуляри, повноту або заїкання).

Діти дитсадівського віку йдуть у похмурість від сварок батьків. Школяреві легше відгородитися від реальності своєрідною стіною, ніж постійно відповідати кривдникам, а більш молодшій дитині здається, що він зможе допомогти мамі з татом помиритися, якщо він стане менш помітним – малюкам властиво звинувачувати себе в батьківських розборках. Замкнутість дитини може виникнути на грунті частих хвороб і, як наслідок, ізоляції від можливості спілкуватися з однолітками. Проводячи весь свій час з бабусею чи мамою, він спочатку засмучується, потім звикає до суспільства самого себе і з часом входить у смак.

Поради батькам/Files/images/deti/замкнутость 2.jpg
Звичайно ж, допомога психолога в цій справі буде неоціненна. Але дещо цілком під силу і самим батькам.

Проявіть до дитини більше уваги незалежно від віку – це те, чого потребує і дворічний і 12-річний. Цілуйте і обнімайте хоч цілий день – цим ви дітей не зіпсуєте, якщо тільки не будете потурати всім їхнім бажанням

Будьте щедрі на похвалу. Чим дитина менша, тим складніше їй оцінити адекватно свої успіхи. Наше завдання як батьків – зміцнювати їх самооцінку усіма екологічними способами.

Регулярно запрошуйте до себе друзів, особливо якщо у них діти такого ж віку. Ваше чадо швидше звикне до суспільства в звичній обстановці, зможе благополучно спілкуватися з ровесниками.

Придумайте власні святкові традиції. При цьому буде корисно заохочувати дитину до публічних виступів. Танці, співи в караоке, загадки, домашні спектаклі – ці речі допоможуть їй вийти зі звичного стану апатії і надспокою, якщо частіше допомагати йому вигравати.

Відмовтеся від солдафонських замашок. «Чого ти мовчиш весь час? А ну викладай, що трапилося?» Якщо на вас так насісти, то ви точно не захочете бути відвертими. Щоб дитина вам довіряла, будьте з нею так само тактовні, як і з дорослими.

Додавайте нововведення обережно. Замкнуті діти схильні до консерватизму. Їм легше живеться, якщо дотримується чіткий режим. Тому все нове, що стосується їжі, сну, ігор, прогулянок і казки на ніч, повинне додаватися потихеньку – замініть казку прогулянкою, мультиком або розмовою по душам

Навіть коли дитина чинить опір вашим спробам запровадити його в суспільство, проявіть терпіння і наполегливість. Негативна реакція дитини на те, що відбувається – це краще, ніж якщо він буде заганяти свої емоції вглиб! І до того ж, якщо батьки здадуться, то хто ж у такому разі буде допомагати дитині соціально адаптуватися?

Головне правило – поступовість. Якщо ваш малюк не підходить близько до дитячого майданчика, не форсуйте події – нехай він спочатку пограє в стороні від інших дітей самостійно, а потім ви його акуратно почнете зближувати з ровесниками. Всі ваші дії повинні бути ненав’язливими і м’якими.

Кiлькiсть переглядiв: 2654