Екологічне виховання в закладі дошкільної освіти
Мета екологічного виховання дітей дошкільного віку
· Навчити дітей бачити взаємозв’язок між рослинами і тваринами, розуміти, як людина впливає на їхнє життя.
· Формувати у дітей вміння бачити красу у всьому живому, незалежно від того, чи то людина, чи рослина, чи тварина. Розуміння істини, що в природі не буває корисних і шкідливих тварин, натомість усі вони пов’язані одне з одним, одне одному потрібні, а отже корисні.
· Розвивати у дітей почуття : небайдужості, вміння відчувати себе на місці квітки, рослини тощо.
· Навчити любити й охороняти природу не на словах, а допомагаючи квітам, деревам, тваринам, птахам, усьому живому.
· Збудити у дітей емоційний відгук на різноманітні явища природи, зародити в них бажання милуватися і насолоджуватися нею і висловлювати свої почуття засобами художнього слова, образотворчого мистецтва.
Схема природоохоронного виховання дошкільників.
Спілкування з рослинами і тваринами доступне дітям дошкільного віку. Організовуючи спілкування дітей в процесі спостереження, практичної діяльності з ними, вихователь навчає обстежувати, визначати їх характерні зовнішні ознаки, особливості поведінки тварин, умови для росту рослин привчає дотрмуватися правил спілкування.
Молодші дошкільники обстежують контактним способом, залучаючи максимально можливу кількість аналізаторів (зоровий, дотиковий, слуховий, нюховий, смаковий), а старші дошкільники, які мають досвід спілкування, обстежують дистантним способом.
Важливо під час спілкування навчити молодших дошкільників розрізняти природне і рукотворне тому, що взаємодія з ними різниться якістю ставлення: жива істота потребує створення умов і догляду, стійкого прояву піклування, володіння правилами спілкування, а рукотворна як замінник живої істоти активно задіються в іграх, задовольняючи потребу у маніпулюванні (штучні квіти, ялинки, іграшки-рибки, пташки).
Непересічним у природоохоронному вихованні є уміння відрізняти потерпаючий стан рослин, тварин від здорового. В цьому допомагає вихователь, своїми жестами і мімікою, інтонаційно, виявляє занепокоєність станом потерпання, таким чином залучає до співчуття. Необхідно пояснити, що для нас означає той чи інший стан природних компонентів тому, що розуміння станів спонукає до варіювання природно-доцільної поведінки.
Складники природоохоронного виховання
1. Особистість
2. Спілкування з рослинним, тваринним світом
3. Розрізнення стану здорового і потерпаючого
4. Позитивне емоційне ставлення
5. Варіювання поведінки
6. Природоохоронна праця.
Форми роботи з дітьми дошкільного віку з екологічного виховання
1. Екологічні заняття.
2. Екологічні екскурсії.
3. Уроки доброти.
4. Уроки мислення в природі.
5. КВК, вікторини, конкурси.
6. Проблемні ситуації.
7. Мовні логічні завдання.
8. Екологічні виставки, експозиції.
9. Тиждень екологічної творчості.
10. Екологічні свята, виставки.
11. Дидактичні ігри екологічного змісту
12. Екологічні казки.
13. Екологічна стежина.
14. Спостереження.
15. Пошуково-дослідницька робота.
Cтруктура організації природоохоронної діяльності дітей
В її структурі чітко виділяються три етапи :
1. Огляд рослин і тварин з метою з’ясувати їх стан, самопочуття; обговорення умов для покращення їх стану.
2. Практична діяльність щодо створення необхідних умов для рослини, тварини; надання допомоги тим, хто потерпає.
3. Огляд рослин і тварин після надання їм допомоги проходить як емоційне завершення природоохоронної діяльності, яке робить дітей впевненішими у бажанні допомогти, бути відповідальним.
Завдяки запропонованій структурі організації природоохоронної діяльності вихователь сприятиме формуванню стійкого прояву піклування про рослин і тварин куточка природи, території ЗДО, вихованню позитивного ставлення до праці в природі, оволодінню дітьми правилами спілкування з рослинами і тваринами, правилами природоохоронної діяльності.
З метою формування стійкості і міцності уявлень про значущість природоохоронної праці, активізації позитивних емоцій викликаних результатами праці вихователь пропонує дітям фіксувати процес праці в малюнках у календарях природи (щоденниках спостережень), розповідях для однолітків і батьків, у книзі „Скарги природи“. Діти мають пригадувати і в пам’яті повертатися до природоохоронних справ, які здійснювали, результатам яких безмежно раділи.
